Хто не знає, як треба зустрічати і проводжати перевірочні комісії або одиноких інспектуючих осіб, нехай приїде до нас на флот. У відкритій пресі відповіді не шукайте. Там про це ніхто не наважиться написати, а якщо і знайдеться такий мисливець, то й
В ніч під Новий рік капітан другого рангу Мокін не лягав спати. Ні. Він не був черговим по частині. Чергував капітан третього рангу Яшин. Але напередодні свята командир частини капітан першого рангу Котов сказав Мокіну: - Новорічний - самий п'яний
2. Любити по-російськи. Якщо б зараз хтось зірвав стоп-кран, і я шкереберть полетів на підлогу, то не так би здивувався, ніж коли почув таку відповідь. Що-о-о ?! Михайло - твій батько ?! І він знає про це? - На щастя, немає. - Але ти-то звідки ц
1. Рибальська сітка Ми їхали в одному купе поїзда з сивим, років п'ятдесяти, чоловіком у великих, квадратних рогових окулярах. Такі зазвичай носять письменники або композитори. Михайло, так звали попутника, виявився ввічливим, товариською людиною.
Ця реальна історія сталася з одним конкретним людиною. Саме так звела доля з його майбутньою дружиною. Потім у них було троє дітей і прожили вони довге щасливе життя. ************* Цю історію розповів мені випадковий попутник по вагонному купе. Й
Я сидів у своєму кабінеті і розгадував кросворд. Справ особливих у мене не було. Та й які вони могли бути у начальника радіомайстерні, де всі справи вирішувалися головним інженером, а «зубри» в цехах не потребували управлінні. Вони до того набили ру
Звістка про те, що мій колега по університету Петька Корольков став крутим, дійшла до мене не відразу. Краєм вуха я чув, що він здорово просунувся по частині бізнесу і десь за містом отгрохал собі шикарну фазенду. Але про подробиці його зльоту я не
Вийшовши на пенсію і виявивши, що його гаманець полегшав вдвічі, Іван Омелянович вирішив підзаробити. Але це виявилося не так-то просто зробити. У період раптово звалилося на голови людей фінансово-економічної кризи пенсіонерів на роботу ніде не бра
- Товариш командир! Ну, коли ж ми поїдемо в Барсову? - приставали до мене співробітники частини, підбиваючи на черговий колективний виїзд в осінню тайгу за грибами та кедровими шишками. Мені було зрозуміло їхнє нетерпіння, так як виїзд в тайгу у на
Нінка, двадцятирічна блондинка, лаборантка флотської хімічної лабораторії, була непогана була. Її блакитні очі здавалися глибокими озерами, маленький, злегка кирпатий носик, являв собою сама досконалість, а плавні лінії фігури і особливо сідниць, ви