Для більшості людей п'ятниця - самий неприємний день тижня. Але для студентів на літніх канікулах? Все залежить від того, де і як його провести. Олена ніжилася під жарким сонцем. Поруч лунав галас - її друзі щосили билися в «дурня». Дівчина злегка
її зробити все, що хоче. Наказом більше або менше - яка вже різниця? - Мені цікаво, ти все це заздалегідь спланував або на ходу придумав? - Запитала Олена, намагаючись приховати тремтячий від збудження голос. - Коли я тобі подзвонив, я навіть не з
- Тобі ще відкрити? - Кинула через плече Оля. - А? - Стрепенулася Лена. - А, ні, у мене ще є! Думки у дівчини були абсолютно не там. Та й в гості до Ольги вона пішла швидше щоб трохи відволіктися, ніж вислуховувати її гнівні коментар з приводу тог
Олена, підкоряючись чергового вказівкою, відкрила очі і невідривно дивилася на Олю, силкуючись піймати її погляд. Чутлива горошинка клітора подруги раз у раз легенько перекочувалася туди-сюди і Олена спеціально намагалася частіше затискати її своїм
Олена, лякливо поглядаючи на всі боки, стояла точно між двох клумб з квітами неподалік від входу у великий супермаркет. Вона стирчала тут вже хвилин п'ятнадцять, подумки багаття себе за те, що прийшла раніше. Серце шалено калатало в грудях. «Сього
дівчинка, тебе щойно прийняли за повію, - в трубці почувся сміх, а Олена неабияк почервоніла, коли сенс слів дійшов до неї. - Попереду високий джип, зайди позаду нього, - дівчина не встигла зробити і п'яти кроків, як Бенедикт віддав нове розпоряджен
- Ти все зрозуміла? - В черговий раз і, сподіваюся, в останній запитав батько. - Так, - кивнула я, намагаючись зберегти ввічливе вираз обличчя. Дозвольте дізнатися, ви коли-небудь закохувалися? По справжньому? Так, що аж коліна тремтять, варто тіл
рукою, причому як правою, так і лівою, і зараз бив не шкодуючи сил. На кожен пропущений мною удар я завдавав свій, що, з огляду на моє перевагу в зрості і силі, все ж було в мою користь. І, одночасно з тим, я гарячково міркував, що ж мені робити. І
Слово автора: Даний розповідь не претендує ні на яку історичну достовірність. - А ну воруши дупою! - Стиха прошепотів господар. - Як побажаєте, пан, - покірно відповіла я і стала легенько погойдуватися вперед-назад, до упору насаджуючись на досить
від нападника. - Ти ж знаєш, хто вона. Вб'єш Віолетту і я доставлю тебе до батька живим. І повір мені, він буде тебе мучити кілька днів, а то і місяць, перш ніж дозволить тобі померти, - в голосі Олександр чулося лише легке презирство. - Однак, якщ